Зазвичай поетичні збірки так не формуються. Зазвичай поети, формуючи збірки, в яких проглядають певна ретроспективність і підсумковість, намагаються заводити розмову текстами програмовими, із закладеною в них маніфестаційністю, таким собі поетичним символом віри, який відразу має налаштувати читача на потрібний чуттєвий регістр, задати потрібну ноту, якої автор і буде надалі триматися. Натомість «Квіти ностальгії» відкриваються циклом навдивовиж ліричним і камерним, сказати б – стишеним. Наві
Мы используем cookie файлы чтобы получить статистику которая помогает нам улучшить сервис. Продолжая пользоваться сайтом, вы даeте согласие на использование ваших cookie файлов.
Мы используем cookie файлы чтобы получить статистику которая помогает нам улучшить сервис. Продолжая пользоваться сайтом, вы даeте согласие на использование ваших cookie файлов.